Безособове речення — це тема, яка здається складною, але насправді дуже проста. Щоб добре зрозуміти її, потрібно лише кілька прикладів, трохи уваги та бажання вчитися. У цій статті ми розглянемо все, що потрібно знати про безособові речення. І не хвилюйся — ми пояснимо так, щоб навіть учень 5 класу все зрозумів.
Що таке безособове речення
Безособове речення — це таке речення, у якому немає підмета. У ньому не сказано, хто саме виконує дію. Такі речення часто описують стан природи, почуття або ситуацію. Наприклад: Темніє. Мені холодно. Смеркає. Як бачиш, ніхто конкретно не згадується, але зміст зрозумілий.
Чому безособові речення важливі
Хоча безособові речення короткі, вони дуже корисні в мові. По-перше, з ними ми можемо швидко описати стан чи ситуацію. По-друге, вони часто вживаються в розмовній мові, у казках, творах або на уроках. Нарешті, вони допомагають зробити мову точнішою й виразнішою.
Види безособових речень
Існує кілька видів безособових речень. Зараз ми розглянемо основні:
Безособові речення з одним головним членом
У таких реченнях є лише присудок. Наприклад: Темно. Смішно. Трясеться. Речення складається з одного слова, але несе повний зміст. Це найпростіший тип безособових речень.
Безособові речення зі словами “є”, “немає”, “було”, “не було”
Наприклад: У кімнаті було холодно. Мене не було вдома. У таких реченнях ми говоримо про наявність або відсутність чогось, не вказуючи, хто діє.
Речення з неозначено-особовим значенням
Іноді люди плутають ці речення з безособовими. Але якщо хтось діє, просто невідомо хто, то це вже інший тип. Наприклад: У двері стукають. Тут хтось стукає, але ми не знаємо хто. Це не безособове речення.
Безособові речення з інфінітивом
Наприклад: Треба йти. Не можна шуміти. Це приклади безособових речень, де головним є інфінітив. Вони кажуть нам, що слід або не слід щось робити.
Безособові речення зі словами на “-но”, “-то”
Це речення на зразок: Зроблено. Пофарбовано. Сказано. Вони вказують, що щось зробили, але невідомо, хто саме.
Приклади безособових речень
Щоб краще запам’ятати, ось кілька прикладів:
- Сутеніє.
- Було тепло.
- Потрібно вчитися.
- Заборонено курити.
- На вулиці темно.
- Мене морозить.
- Дозволено грати тільки після уроків.
Ці речення легко впізнати. У них немає того, хто діє, але зміст завжди зрозумілий.
Як знайти безособове речення у тексті
Є кілька простих порад:
- Подивись, чи є підмет. Якщо його немає — це може бути безособове речення.
- Спробуй поставити запитання “Хто?”, “Що?” — якщо відповідь відсутня, це ще один знак.
- Зверни увагу на форму дієслова — часто це інфінітив або форма на “-но”, “-то”.
Коли використовувати безособові речення
Вони доречні у таких випадках:
- Коли ти описуєш природу: Світало, дощило, гриміло.
- Якщо передаєш почуття або стан: Мені страшно.
- Щоб говорити про правила чи загальні вислови: Не можна шуміти.
- Коли не важливо, хто діє: Зроблено швидко.
Чим безособові речення відрізняються від особових
Це важливо розуміти. В особовому реченні завжди є підмет. Наприклад: Я читаю книжку. У цьому реченні є “я” — підмет. А ось у безособовому: Темно в кімнаті. — підмета немає. Це і є головна різниця.
Поширені помилки учнів
Багато учнів плутають безособові речення з неозначено-особовими. Наприклад, Постукали у двері — це не безособове, бо хтось усе ж таки стукав. Також учні часто додають підмет, де його не потрібно. Варто пам’ятати: якщо речення передає стан або дію без виконавця — це безособове.
Як навчитися легко будувати безособові речення
Потрібно більше читати, особливо описи природи. Звертай увагу на речення без підмета. Пробуй писати прості описи: На вулиці холодно. Починає темніти. Не дозволено заходити. Це простий і веселий спосіб навчитися!
Чи можна зробити речення безособовим спеціально?
Так! І це іноді зручно. Наприклад, замість Я зробив домашнє завдання, можна сказати: Домашнє завдання зроблено. Це формальніше, часто так пишуть у звітах або документах. Іноді безособові речення допомагають бути об’єктивним або не вказувати, хто саме виконує дію.
Висновок: чому варто знати, що таке безособове речення
Безособове речення — це простий і важливий тип речення в українській мові. Його легко впізнати, легко будувати і ще легше використовувати у мові. Завдяки таким реченням ми можемо говорити лаконічно, точно та образно. Якщо ти навчишся їх упізнавати, то станеш краще розуміти тексти та сам будеш писати краще.
Читати далі: Таблиця синусів – Повний посібник із розрахунками та застосуваннями
FAQ – Часті запитання про безособове речення
Безособове речення — це речення без підмета. У ньому не сказано, хто діє, але зміст все одно зрозумілий.
У звичайному реченні є підмет (наприклад, “я”, “ти”, “він”), а в безособовому його немає. Наприклад: Мені сумно — безособове.
Так, звісно! Наприклад: Було темно. Або: Мене морозило.
Так, їх дуже багато в казках, віршах, оповіданнях. Вони допомагають описати природу, почуття, стан.
Щоб краще писати твори, розуміти тексти, правильно будувати речення й говорити красивою українською мовою.
